Третя річниця повномасштабного вторгнення
💔Третій рік пекла. Одинадцятий рік боротьби.
24 лютого 2022 року. День, який розділив життя на «до» і «після». День, коли світ здригнувся від перших вибухів, а ми — від усвідомлення, що найстрашніше стало реальністю.
Вони прийшли до нас зі зброєю, ракетами, ненавистю. Вони вбивали наших дітей, руйнували наші міста, знищували наші мрії. Вони називали це «визволенням» і пишалися своїм терором. Росіяни пишаються тим, що інші називають злочином.
А ми? Ми не опустили рук. Не перетворилися на тих, хто спустошує чужі домівки, хто сіє смерть і страх. Ми були людьми – і залишаємося людьми. Ми захищаємо своє. Ми боремося не за ідеї, а за життя.
Сьогодні третя річниця повномасштабного вторгнення. Третій рік нескінченного болю, втрат, безсонних ночей. Але й третій рік віри, незламності, взаємопідтримки. Ми боремося сам-на-сам із ворогом, бо світ втомився. Поки Америка виправдовує тероризм, союзники вагаються, а ми стоїмо.
Це пекло не може тривати вічно. Ми сподіваємося, що воно закінчиться. Ми сподіваємося, що справедливість переможе. Ми сподіваємося, що більше ніколи не почуємо вибухи о четвертій ранку.
А поки що – тримаємося. І не забуваємо, за що боремося.
