Освітні програми

                                                                                                     ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                                     Директор

                                                                            ____________М. В. Клементєв   

                                                                                       31.08.2023 р. 

Освітня програма

Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання

імені Александру Чіпля

  Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області

на 2023/2024 навчальний рік

СХВАЛЕНО

Рішенням педагогічної ради ліцею Протокол №1   від  31.08.2023 р.

Голова педагогічної ради

____________ М. В. Клементєв   

Зміст

Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцею .

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею .

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 6. Показники реалізації освітньої програми.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

 Розділ 8. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

Розділ 1

Призначення ліцею та засіб його реалізації

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасного ліцею - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасного ліцею, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики — розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З ботаніки і біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.

Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальними уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.

Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.

Між освітою і вихованням існує не однобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А Чіпля – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

• системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;
•  змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;
• різноманітністю методів, форм і засобів навчання;
• в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед ліцеєм.

Розділ 2 

Опис "моделі" випускника ліцею

Випускник Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А.Чіпля – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник  вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність.  Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі.  Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення.  Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя.  Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні.  Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, зананнями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.  Практична особистість – знає основи компютерної гармотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка  є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової школи. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

        Таким чином, педагогічний колектив Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А.Чіпля повинен виховувати випускника, який  здатний  до самовизначення й самореалізації.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу ліцею

         Нормативно-правовою базою роботи  Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А.Чіпля є такі державні документи:Конституція України, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”,  “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і пошуково-технічну діяльність”, “Про національну програму інформатизації”, “Про стрияння соціальному становленню та розвитку молоді”, “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, «Про охорону дитинства»,Конвенція про права дитини, Державні стандарти початкової, базової і повної загальної середньої освіти, Державний стандарт спеціальної освіти дітей з особливими потребами, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства освіти і науки України в галузі освіти, відповідні накази, розпорядження, інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації Закарпатської області, Управління освіти , молоді та спорту Солотвинської селищної ради.

         Місце знаходження ліцею Закарпатська область, Тячівський район, с. Біла Церква, вул. Марамуреська, будинок 112 Нова забудова ліцею зареєстрована 17.11.1999 року : свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ,індентифікайний код юридичної особи 26326101. Місце проведення державної реєстрації – Тячівський район, приватний нотаріус Крец М.Ю.,27.07.2022р.,№1003171070017000142.

         Внутрішні нормативні документи, що регламентують діяльність закладу – Статут Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А Чіпля Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області,затверджений головою Солотвинської селищної ради В. Йовдій, рішення двадцять четвертої сесії VІІІ скликання 23 червня 2022 року №2031. Педагогічний колектив працює у тісній співдружності з батьками та громадськістю села. В ліцеї створена піклувальна рада, батьківський комітет, профспілковий комітет. Батьківський комітет і піклувальна рада ліцею постійно працюють  над зміцненням матеріально-технічної бази ліцею. Загальні батьківські збори проводяться систематично. Батьківський комітет та піклувальна рада ліцею працюють за планом. Оформлена відповідна документація роботи всіх управлінських підрозділів закладу.

         Розроблені і діють Правила для учнів ліцею, розпорядок роботи ліцею.

     Провідною метою  освітнього процесу ліцею є підвищення якості освіти.

Засобами реалізації даної мети є:

• повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей ;

• різнобічне використання досягнень шкільного періоду;

• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

• впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку  учнів;

• технологічність методик навчання;

 • моніторинговий супровід освітнього процесу;

 • адекватна підготовка педагогічних кадрів  .

 Ліцей ставить перед собою наступні першочергові завдання:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• впровадження профільного навчання,;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітні програми, які реалізовуватимуться в ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти ліцею складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ 4

 Затверджено

Директор Білоцерківського ліцею

 з румунською мовою навчання

ім. Александру Чіпля

___________ М. В. Клементєв

«31»серпня 2023 року

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ДО

ОСВІТНЬОЇ  ПРОГРАМИ

Білоцерківського ліцею

з румунською мовою навчання

ім.Александру Чіпля

на 2023/2024 навчальний рік

Погоджено

на засіданні педагогічної ради

(протокол №1 від  31.08.2023 р.)

Голова педагогічної ради

____________ М. В. Клементєв

ОБҐРУНТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

до освітньої програми

Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім.А.Чіпля

Тячівського району Закарпатської області

на 2023/2024 навчальний рік

         Головною метою діяльності  Білоцерківського ліцею ім.А.Чіпля є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, широка загальноосвітня підготовка, побудова освітнього процесу на ідеології формування ключових компетентностей учня, вихованця, розвиток здібностей кожної дитини, надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб, формування творчої особистості учня, здатної до професіонального самовизначення, самореалізації, самовиховання через інноваційні форми навчання: поглиблене, допрофільне і профільне навчання.

Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в дві зміни, тривалість уроків 45 хвилин в 5-11 класах, 40 хвилин в 2-4 класах, 35 хвилин в 1 класі, тривалість перерв між уроками 10, 20 хвилин.

         Мова навчання – румунська. Відповідно до статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» п.6: «Особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають: базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40% у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу. Для забезпечення виконання 5 статті Закону України «Про повну загальну середню освіту» у ліцеї українською мовою викладаються предмети: інформатика, історіяУкраїни, географія, фізкультура та захистУкраїни. У розрахунках по классах річного обсягу навчального часу це становить:

5 клас – 35% річного обсягунавчального часу;

6 клас – 32% річного обсягунавчального часу;

7 класи – 28% річного обсягунавчального часу;

8 клас – 27% річного обсягунавчального часу;

9 клас – 27 % річного обсягунавчального часу;

10 клас – 40% річного обсягунавчального часу;

11 клас – 47% річного обсягунавчального часу.

         Щоб забезпечити у 9-мукласі викладання українською мовою 40% річного обсягу навчального часу, а в 10-11-х класах 60% річного обсягу навчального часу, необхідні підручники українською мовою з математики, алгебри, геометрії, біології, хімії, фізики та географії. 9, 10 та 11-ті класи забезпечені підручниками п’ятирічної і більше давності румунською мовою, тому виконання статті 5 в повномуобсязі неможливе в даний час. Плануємо впроваджувати це поступово. Пропонуємо взяти на контроль забезпечення українською мовою вищезазначених підручників.

         Румунською мовою у ліцеї викладаються предмети: математика, пізнаймо природу, основи здоров’я, мистецтво, історіяУкраїни (5-9 кл.), всесвітня історія (6-9 кл.), географія (6-10 кл.), фізика, хімія, біологія

 5 кл. – 65% річного обсягу навчального часу,

 6 кл. – 68% річного обсягу навчального часу,

 7 класи – 72% річного обсягу навчального часу,

 8 кл. – 73% річного обсягу навчального часу,

9 кл. – 73% річного обсягу навчального часу,

10 кл. –60% річного обсягу навчального часу,

11 кл. – 53% річного обсягу навчального часу.

В 2023/2024 навчальному році в навчальному закладі 12 класів.

Освітній процес організовано відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778, Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 та від 23.11.2011 №1392, Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63).

         З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти освітня програма  на 2023/2024 навчальний рік складено відповідно до:  

 . для 1-2 класів – типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 №1272) складений відповідно до додатку2 Типової освітньої програми початкової освіти НУШ ( затвердженої Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018р.)

• для 3-4 класів – типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10. 2019 №1273)
• 1-4 класів НУШ  закладу за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступення, розробленою під керівництвом О.Я.Савченко –Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407 затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 №407 (Додаток 2);
• Для 5-6 класів за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів ЗЗСО (НУШ), затвердженої наказом МОН України№ 235 від 19.02.2021року (Додаток 4);
• для 7 - 9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (Додаток 2);
• для 10,11 класу - за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (Додаток 2, 3), у редакції наказу МОН від 28.11.2019

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 12040 годин/навчальний рік:

для 1-го класу - 805годин/навчальний рік,

для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік,

для 3-го класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 5-го класів – 1085 годин/навчальний рік,

для 6-го класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-го класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-го класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для  9-го класу – 1260 годин/навчальний рік,

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік;

Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову,  в якій передбачено додатковий  час на навчальні курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом .

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів ;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

На основі типової освітньої програми складається навчальний план школи. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани школи передбачають реалізацію освітніх галузей  Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

     Навчальний план початкової школи забезпечує повноцінність початкової загальної освіти через реалізацію як інваріантної, так і варіативної складових. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.

    Навчальні плани основної і старшої школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні дисципліни та курси. Вони містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні. В ній цілком збережено перелік освітніх галузей і кількість годин.

У 5-9 класах у межах галузі «Мова і література» вивчаються курси «Українська мова», «Французька мова» «Англійська мова», «Румунська мова» та інтегрований курс «Література». У межах галузі «Громадянська та історична» в 5 класі вивчається курс «Вступ до історії України та громадянської освіти». У межах галузі «Суспільствознавство» в 6-9 класах окремі курси «Історія України» та «Всесвітня історія», а в 9-му класі ще і  курс «Правознавство». У межах галузі «Математика»  у 5-6 класах вивчається курс «Математика»,а в 7-9 класах «Алгебра « та «Геометрія» . В 5-7 класах викладатимуться окремі галузі «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», у 8-9-му класах «Мистецтво». У межах галузі «Природнича» у 5-му класі вивчається курс «Пізнаймо природу», а в межах галузі «Природознавство», в 6-му «Біологія» та «Географія», а в 7-9 класах «Біологія», «Географія», «Фізика», та «Хімія». У межах галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» у 5-му класі вивчається курс «Здоров’я, безпека та добробут».

З варіативної частини відведено години на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової: у 5-9 класах на українську мову, інтегрований курс «література», інформатику, французьку мову, румунську мову,  історію України, географію.

       Для учнів 10-11-х класів організовано профільне навчання. Навчальний план старшої школи складено в залежності від профілю навчання – українська філологія.

 Для підготовки учнів до ЗНО та підготовки до вступу до вузи у 11-му класах виділені години на консультативні заняття з історії України, французької мови та географії.

           Поділ класів на групи при вивченні інформатики здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р.№128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних  навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. №229/6517 (зі змінами)»

    Для досягнення високої навчальної підготовленості учнів і підсилення ступеню профілізації в навчальний план закладено наступні  організаційно-навчальні ресурси: в зв’язку з тим, що інформатика вчить учнів застосовувати набуті знання і вміння, успішно працювати і творчо розвивати власну особистість,  виникла необхідність поділити учнів 5,7,8,11-х класів на групи при вивченні інформатики.

організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Тип навчального закладу – ліцей з румунською мовою навчання.

          Кількість класів – 12

         Кількість учнів – 185

         Мережа класів і кількість учнів  на 2023-2024 навчальний рік :

Мережа класів та учнів

Режим роботи - п'ятиденний

  Відповідно до санітарно-гігієнічних норм „Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСан Пін 5.5.2.008–01) складено розклад уроків та режим дня.

Режим роботи ліцею:

- початкова школа з 9 годин 00 хв.,  до 14 годин 15 хв.;

- група продовженого дня:

  * 1-3  класи після 5-го уроку – з 13 годин 15 хв. – 19 годин 15 хв.

   Після 4-го уроку – з 12 годин 25 хв. – 18 годин 25 хв.

 - основна та старша школа – з 9 годин 00 хв. до 15 години 25 хв., (за винятком учнів 9-11-х класів).   

   Навчальний процес організувати за 5-денним тижневим режимом занять.

Встановлено тривалість уроків:

               - у перших класах – 35 хвилин;

               - у 2 – 4-х класах – 40 хвилин;

               - у 5 – 11-х класах – 45 хвилин.

     Встановлено тривалість перерв:

               - між уроками – 10 хвилин;

               - після 3-го уроку 20 хвилин.

    Завдяки цьому досягається оптимальна збалансованість між навчальною роботою та перепочинком учнів. Час тижневого навантаження протягом року залишається без змін.

    Гранична наповненість класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту”. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів та не перевищують санітарно-гігієнічних норм,  встановлених Міністерством охорони здоров’я України.

Режим дня:                                            

   Уроки  1 клас              Уроки 2- 4 класи                              

1.    9.00 – 9.35                        1.   9.00 - 9.40                       

2.    9.50 – 10.25                      2.   9.50 – 10.30                   

3.   10.40 – 11.15                     3.   10.40 – 11.20              

ОБІД: 11.15–15.55                 ОБІД: 11.20–11.55                            

4.    11.55–12.25                       4.  11.55–12.35              

5.   12.45 – 13.15                     5.   12.45 – 13.25

                                                 6.  13.35 –14.15

    Учні 1 – 3-х класів відвідують групу продовженого дня.

Режим роботи ГПД:

Після 5 уроку                                                                            

1. 13.15   -   14.25 спортивна година                                                  

2. 14.30   -   16.00 самопідготовка                                                      

3. 16.05   -   16.35 виховна година                                                      

4.  16.40  -   17.10 суспільно-корисна праця,екскурсії,прогулянка

5.  17.15  -   19.15  заняття в секціях, гуртках

 Після 4 уроку                                               

 1. 12.25    -   13.05   спортивна година

 2. 13.10   -   14.40   самопідготовка

 3.14.45    -   15.15  виховна година

 4. 15.20   -   15.50 суспільно-корисна праця, екскурсії, прогулянка

 5. 15.50   -   18.25  заняття в секціях, гуртках                                    

Режим дня:

1 урок – 9.00 – 9.45

           перерва - 10 хв.

2 урок – 9.55 – 10.40

           перерва - 10 хв.

3 урок – 10.50 – 11.35

           перерва - 20 хв.

4 урок – 11.55 – 12.40

           перерва - 10 хв. 

5 урок – 12.50 – 13.35

           перерва - 10 хв.

6 урок – 13.45 – 14.30

           перерва - 10 хв.

7 урок – 14.40 – 15.25

             Перерва- 10 хв.

8 урок – 15.35 – 16.20

      Матеріально-технічну базу школи складають: 1 кабінети інформатики, 1 кабінет української мови, спортивні зал та майданчик, читальний зал бібліотеки,  методичний кабінет.

                                    Затверджено

Директор Білоцерківського ліцею з

                                                                                румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

______________          М.В. Клементєв

          «___»____________2023року

Навчальний план для 1-4 класів

Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

з навчанням мовою національних меншин, складений відповідно до додатку

2 Типової освітньої програми початкової освіти НУШ ( затвердженої Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018р.)

Директор                                                  М.В. Клементєв

                                    Затверджено

Директор Білоцерківського ліцею з

                                                                                румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

______________М.В. Клементєв

          «___»______________2023року

Навчальний план для 5,6 класу Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім. А. Чіпля з навчанням мовою корінного народу або національних меншин поряд з державною мовою, складений відповідно 

 до додатку 4  Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО (НУШ)

Директор                                   М.В. Клементєв

                                    Затверджено

Директор Білоцерківського ліцею з

                                                                                румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

______________М. В. Клементєв

          «___»____________2023року

Навчальний план для 6-9 класів Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім. А. Чіпля, складений відповідно 

таблиці 2 до Типової освітньої програми ЗЗСО

Директор                                   М.В. Клементєв

                                    Затверджено

Директор Білоцерківського ліцею з

                                                                                румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

______________          М. В. Клементєв

          «___»____________2023року

Навчальний план для 10-11 класів Білоцерківського ліцею з румунською мовою навчання ім. А.Чіпля

з навчанням  мовою національних меншин, складений відповідно 

таблиці 2 та 3 Типової освітньої програми

( профільні предмети 10, 11 – українська мова та література)

Директор                              М. В. Клементєв

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу ліцею за 5-денним навчальним тижнем.

Розділ 5

 Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

 Особистісно- орієнтована модель освіти, яку реалізує ліцей, передбачає :

-упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів;

- активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів;

- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

- виховання вільної незалежної особистості;

- урахування  вікових та індивідуальних особливостей учнів, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

     Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) ;

- соціально-політичних цінностей (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). 

Організація освітнього середовища:

-нововведення в освіті потребують  змін в організації сучасного освітнього середовища. У зв’язку з тим, що в шкільному житті зросте частка групової, ігрової, проектної і дослідницької діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього простору. Крім класичних варіантів класних кімнат доцільно використовувати новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Перед ліцеєм поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дозволить розширити поле діяльності за межі класу. У плануванні і дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу в ліцею є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних

вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 6

 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні ліцею розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності ліцею відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами  та термінами  контролю є :

• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для счамостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
• матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека,медичний кабінет, методичний кабінет);
• якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
• продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами -  1 раз на рік).

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ліцею є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в ліцею;
• постійний моніторинг змісту освіти; 
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу ліцею;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища ліцею;
• контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 
• розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №408 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №407 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня.

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №406 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №405 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня.

Наказ МОН України № 235 від 19.02.2021р. №235 Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254 Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів

Лист Державної служби якості освіти від 24.05.2018 № 01-22/322 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту» .

Розділ 8

Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

Відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року № 8 зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2016 р. №624, від 24.04.2017 р. №635, від 10.07.2019р. №955, від 10.02.2021 р. №160, від 15.02.2023 р. №165, з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти, з урахуванням індивідуальних здібностей та обдаровувань, стану здоров’я, демографічної ситуації (заяви батьків Волощук Аміра Мирославовича та довідки ЛКК № 669 від 01.09.2023 р.; заяви батьків Дан Даріуса Юрійовича та довідки ЛКК № 668 від 01.09.23 р.; заяви батьків Бокоч Анатолія Михайловича та довідки ЛКК № 670 від 01.09.23 р.)